lypkivsky.info

Archive for the ‘Праці Владики’ Category

Народився я Року Божого 1864-го, 7/20 березня, в с.Попудні, на Липовеччині, в сім’ї свящ. Константина Липківського, що вийшов з Галичини, (з-під Золотої Липи). З 1873-1879р. вчився в Уманській бурсі, з 1879-1884р. в Київській Духовній Семінарії, в 1884-1889р. в Київській Духовній Академії, яку скінчив з ученим ступенем “Кандидата Богословія”. Року 1890 призначений на законоучителя Черкаської прогімназії; р. 1891-го, 20 жовтня, висвячений на священика, р. 1892-го переведений на настоятеля Липовецького собору і доглядача (інспектора) церковних шкіл. Року 1903-го призначений на Завідувача (директора) Київською церковно-вчительською школою, але р.1905-го “за українофільство” усунений з цієї посади і призначений на священика (настоятеля) до Солом’янської церкви, в м.Києві.

Read the rest of this entry »

Сьогоднішня св. Євангелія оповідає нам, браття, про велике чудо, яке створив Христос у землі Гадаринській — вигнав безліч-леґіон бісів з чоловіка, але дозволив цим бісам увійти в стадо свиней, які кинулись в море і потопились. Безумовно, тяжко було мешканцям землі Гадаринської жити і вести своє хозяйство в тій країні, де лютував такий страшний біснуватий. Цілком природно, що вони хотіли забезпечити від нього свій спокій. Але, які засоби вони для цього вживали? Замість того, щоб заспокоїти цього біснуватого лагідністю та лікуванням його, — вигнати з нього бісів, вони його в’язали мотузками, заковували в кайдани, над ним знущалися і цією жорстокістю ще більш його роздратували, а він розривав мотузки, розбивав кайдани, тікав від своїх усмирителів у пустелі, в гробовища і звідти наводив страх на всіх…

Read the rest of this entry »

( на 22-гу Неділю по Тройці)

Притча про Христа Спасителя про багача та Лазаря, яку тільки що ми чули з св. Євангелії підіймає перед нами, браття, найголовніше, найбільш пекуче, питання земного життя людей — питання про багатство та бідність. Був один багатий чоловік, каже Христос, жив у розкішних палатах, дуже гарно вбирався, щодня бенкетував зі своїми приятелями, а під ворітьми в нього лежав бідний Лазар. Він рад був би заспокоїтись навіть крихтами, що падали зі столу багатого, але й тих йому не давали. Тяжка нужда покрила тіло його ранами, пси приходили і лизали їх, а від багача не було допомоги. Так проходило життя і багача і Лазаря до смерти. А от, коли помер Лазар, то янголи взяли душу його на небо в оселі Авраама і всіх святих.

Read the rest of this entry »