Сергій Грабовський: В Українській церкві у всі часи були священики, які не відділяли служіння Богу від служіння своєму народові. Сьогодні наш радіожурнал присвячений одному з них, митрополиту Василеві Липківському. “Моє глибоке переконання: щоб відродити нашу Церкву, щоб вдихнути в неї душу живу, ми мусимо вискочити з-під московської церковної влади”.
Максим Стріха: Ці слова належать Василеві Липківському, дід якого був священиком у селі Дмитрушках біля Умані, а батько — настоятелем храму у місті Липовці, на березі річки Липи на сході Вінниччини. Згодом у тому самому храмі в Липовці служив настоятелем і Василь Липківський.
Сергій Грабовський: Він отримав церковну освіту у духовному училищі в Умані, у Київській духовній семінарії та у Київській духовній академії на Подолі і там здобув ступінь кандидата богослов’я.
Максим Стріха: Ті духовні заклади давали досить серйозну підготовку. І не все там було так, як у середині ХІХ століття, що зафіксував Нечуй-Левицький у своїй знаменитій повісті “Хмари”. Адже трошки пізніше у Духовній академії постала знаменита Київська філософська школа. А серед випускників Київської семінарії можна згадати хоча би батька визначного нашого історика і голови Центральної Ради Михайла Грушевського — Сергія Грушевського, віце-президента Української академії наук Сергія Єфремова та наступника Василя Липківського на митрополичій кафедрі Миколу Борецького.
Сергій Грабовський: Але в усіх духовних закладах Російської імперії було насторожене ставлення до українства. Відтак 1905 року протоієрей Липківський був за українофільство звільнений з посади директора Київської церковно-вчительської школи і призначений священиком Свято-Покровської церкви на тодішній київській околиці — Солом’янці.
Максим Стріха: З початком Української революції Василь Липківський очолив рух за відновлення Української православної церкви. Він перекладає Службу Божу українською мовою і опікується відродженням давніх традицій Київського православ’я. Особливого значення отець Липківський надавав відновленню традиції соборноправності, тобто спільного управління церковними справами з боку священослужителів і мирян.
Сергій Грабовський: А 22 травня 1919 року отець Липківський відслужив першу літургію українською мовою у збудованому гетьманом Іваном Мазепою Микільському соборі біля теперішньої площі Слави у Києві (зараз на місці храму стоїть Палац дітей та юнацтва). Згодом за проведення служби Божої українською мовою ієрархи Російської церкви двічі забороняли отцю Липківському священослужіння.
Сторінки цього тексту далі: 1 2 3 4
Print This Post
Мітки запису: Розмови про Владику, У світі новин
Текст з розділу
Всячина, Про Владику | Коментарів уже:
0

Цей інтернет-проект є нев'янучим вінком на досі невідому могилу священномученика Василія, Митрополита Київського і усієї України. На проекті автори систематично будуть додавати історичний, богословський та фотоматеріал, присвячений цьому великому і дивному подвижнику Христовому.. 

