lypkivsky.info

Але ж, коли настав час оздоровлення біснуватого, Христос не чекав поки свині напасуться, чи відбіжать від кручі над морем, Він зразу оздоровив людину, хоч би ціною загибелі скотини. Так само і нам нема чого тепер чекати і дбати про цілість свиней, коли прийшов час відродження і оздоровлення цілого народу…

Але в сучасні часи відродження нашої Церкви ми чуємо тепер зухвальний і гучний голос сучасних будівничих нового життя, — голос проти Христа і Христової науки, і в цьому голосі чується теж відгук гадаринського біснуватого: «Чого Ти прийшов сюди, Ісусе, Сину Божий, мучити нас?» Іде великий похід проти всякої віри, а найбільше проти Христа і нашої Української Церкви. Коли ширяться різні глузування та неправдиві чутки на нашу рідну церкву, на наш український церковно-визвольний рух, то це ще невелика біда, може так і треба, може це для нас і краще, бо Христос сказав: «Щасливі будете, коли вас ганьбитимуть та гнатимуть та щиритимуть усяку лиху неправду та наклепи через Мене». Від цих наклепів нам трудно визволитись через те, що про нашу Церкву судять по старій російській, яка вдавалась, чи, краще, її втягнули в політику, яка багато в чому затьмарила чисті заповіти Христа…

Але, коли піднято гоніння проти самого Христа, щоб вигнати Його з нашої землі, щоб відвернути Його з душі нашого народу, коли в цьому гонінні беруть значну участь і самі сини та дочки нашого народу, то сумно стає, за що власне переслідують Христа? Що недоброго Він зробив для нашого народу? Хіба в минулому не Христос тільки дбав про визволення нашого народу, коли всі сусідні народи дбали тільки про його поневолення? Хіба й тепер що недоброго, що противного волі народу нашого й його оздоровлення проповідує Христос? Хіба лунало краще слово про любов, про братерство, про єднання всіх людей і народів, ніж величне слово Христа?

Правда, виступати тепер на захист науки Христа словом правди досить небезпечно. Але є інший, більш могутній спосіб свідчення про Христа — це життя по Його заповітах; це те побожне життя, до якого всіх нас закликає Христос, і яке сильніше всякого слова, всякої розмови. Іменно цей спосіб свідчення про себе наклав Господь на сціленого біснуватого, коли сказав йому: «Іди, та свідчи всім про те, що створив з тобою Бог».

Будемо ж і ми, любі брати і сестри, своїм побожним життям, єднанням у свою рідну церкву, працею в ній, свідчити про те велике чудо, яке створив з нами Бог, відродивши нашу Церкву. Ти ж, Христе Спасителю, в ці трудні часи і ніколи, не відходи від нас; жий по всяк час серед нас; жий і в нашому народі, що з’єднався в святу Твою церкву та подавай йому дійсно вільне, світле і свідоме життя. — Амінь!

(( Проповідь на 23-тю Неділю по Тройці))

Сторінки цього тексту далі: 1 2 3

 Print This Post Текст з розділу Праці Владики | Коментарів уже: 0